Типология ведьмовства в украинской и русской прозе первой половины XIX в.: антропология, стереотипизация, семантика
Povzetek
V članku so analizirana besedila ukrajinskih in ruskih pisateljev 19. stoletja, v katerih je čarovništvo postalo predmet domišljijske interpretacije. Izbrana dela pojasnjujejo značilnosti čarovniške tematike, njene psihološke in mitološke temelje, antropološke poetike podobe čarovnice in njene kulturne, zgodovinske ter nacionalne izkušnje. V literarnih podobah čarovnic se odraža neutemeljeno in s predsodki zaznamovano dojemanje Rominj in Judinj kot čarovnic, ki jih motivira vedeževanje, razširjeno pri teh narodih. Motiv za nenamerno postavitev moškega v čarovniški krog, ki se pojavlja v delih Manjkajoče pismo (Zgodba, ki jo je povedal diakon … cerkve) N. Gogolja in Kijevske čarovnice О. Somova, razkriva ljudske predstave o čarovniških orgijah. V znanih podobah duhov (pomočnikov čarovnic in čarovnikov) prepoznamo kombinacijo dveh motivov: spreobrnjenje demonov v živali in ljudi ter komunikacijo med peklenskim svetom in čarovnico ali grešnico.
Prenosi
Literatura
Інна БЕРЕЗА, 2009: Українська відьма: від Гоголя до Капранових. Література та культура Полісся 53, 54–61.
Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ, 1987: Чарівниця (Балада малороссийская). Українські поети-романтики: поетичні твори. Упоряд. і приміт. М. Л. Гончарука. Вступ. ст. М. Т. Яценка. Ред. тому М. Т. Яценко. Київ: Наукова думка. 59–64.
Юлія БУЙСЬКИХ, 2019: Жіночі образи української міфології: Колись русалки по землі ходили… Харків: Клуб Сімейного Дозвілля.
Хведір ВОВК, 1995: Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво.
Анна ГАМАШ, 1999: Інтерпретація фольклорного образу відьми в українській літератури ХІХ ст. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Українська фольклористика 27, 120–125.
Володимир ГНАТЮК, 1912: Знадоби до галицько-руської демонології. Т ом ІІ. Випуск 2. [Том XXXIV]. Етнографічний збірник. Львів: Накладом Наукового товариства імені Шевченка.
Николай ГОГОЛЬ, 2003: Вечер накануне Ивана Купала. Николай Гоголь. Полное собрание сочинений и писем: в 23 т. Москва: Наука, 2003–. Т. 1. 99–111.
Николай ГОГОЛЬ, 1937: Вий. Николай Гоголь. Полное собрание сочинений: [В 14 т.]. Москва–Ленинград: Изд-во АН СССР, 1937–1952. Т. 2. 175–218.
– –, 2003: Майская ночь. или Утопленница. Николай Гоголь. Полное собрание сочинений и писем: в 23 т. Москва: Наука, 2003–. Т. 1. 112–135.
– –, 2003: Пропавшая грамота (Быль. рассказанная дьячком ***ской церкви). Николай Гоголь. Полное собрание сочинений и писем: в 23 т. Москва: Наука, 2003–. Т. 1. 136–144.
Роберт ДАРНТОН, 2002: Великое кошачье побоище и другие эпизоды из истории французской культуры. Пер. Т. Доброницкой, С. Кулланды. Москва: Новое литературное обозрение.
Жиль ДЕЛЁЗ, 1992: Представление Захер-Мазоха. Венера в мехах. Пер. с нем. и франц. Москва: Культура. 189–313.
Катерина ДИСА, 2008: Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII–XVIII століть. Київ: Критика.
Александр ЗВЕЗДИН, 2003: Образ ведьмы у Гоголя: фольклорные истоки и средневековая мистика (попытка реконструкции интертекста). Гоголь как явление мировой литературы. Сборник статей по материалам международной научной конференции, посвященной 150-летию со дня смерти Н.В. Гоголя. Москва: ИМЛИ РАН. 118–127.
Петр ИВАНОВ, 1991: Народные рассказы о ведьмах и упырях. Українці: народні вірування. повір’я. демонологія. Упор., прим, та біогр. нариси А. П. Пономарьова, Т. В. Косміної, О. О. Боряк. Вст. ст. А. П. Пономарьова. 2-ге вид. Київ: Либідь. 430–497.
Григорій КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО, 1981: Конотопська відьма. Григорій Квітка-Основ’яненко. Зібрання творів у 7-ми т. Київ: Н аукова думка, 1978–1981. Т. 3. 131–191.
Оксана КІСЬ, 2008: Жінка в традиційній українській культурі (друга половина XIX – початок XX ст.). Львів: Інститут народознавства НАН України.
Вікторія КМЕТЬ, 2017: Архетип відьми в українській літературі ХІХ-ХХ століття. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Львів.
Юрий ЛОТМАН, 1992: «Пиковая дама» и тема карт и карточной игры в русской литературе начала XIX века. Юрий Лотман. Избранные статьи: в 3 томах. Таллинн: Александра, 1992–1993. Т. 2: Статьи по истории русской литературы XVIII – первой половины XIX века. 389–415.
Александр МАХОВ, 1998: Сад демонов – Hortus Daemonum: Словарь инфернальной мифологии средневековья и Возрождения. Москва: Интрада.
Василь МИЛОРАДОВИЧ, 1993: Українська відьма: Нариси з української демонології. Київ: Веселка.
Віктор ПЕТРОВ, 2013: «Вий» [«Фольклорно-литературные источники повести Н. В. Гоголя «Вий»»]. Віктор Петров. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 1. 571–583.
Антоний ПОГОРЕЛЬСКИЙ, 2010: Двойник. или Мои вечера в Малороссии. Антоний Погорельский. Сочинения. Письма. Изд. подгот. М. А. Турьян. Санкт-Петербург: Наука. 7–123.
Дениэл РАНКУР-ЛАФЕРРЬЕР, 2004: Русская литература и психоанализ. Москва: Ладомир.
Орест СОМОВ, 1991: Киевские ведьмы. Орест Сомов. Купалов вечер: Избранные произведения. Київ: Дніпро. 96–109.
Мария-Луиза фон ФРАНЦ, 2007: Кошка: Сказка об освобождении фемининности. Москва: Независимая фирма «Класс».
Зигмунд ФРЕЙД, 2006: Экономическая проблема мазохизма (1924). Зигмунд Фрейд. Собрание сочинений: [В 10 т.]. Под ред. А. М. Боковикова и С. И. Дубинской. Москва: СТД, 2003–2008. Т. 3: Психология бессознательного. Пер. на рус. яз. А. М. Боковикова. 361–378.
Анґус ФРЕЙЗЕР, 2003: Цигани. Пер. з англ. А. Онишко. Київ: Всесвіт.
Тарас ШЕВЧЕНКО, 2003: Відьма. Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. Київ: Наукова думка, 2001–2003. Т. 1. 378–393.
Леонид ШЕПЕЛЕВ, 1991: Титулы, мундиры, ордена в Российской империи. Ленинград: Наука.
Карл Густав ЮНГ, 2008: Символы трансформации. Москва: ACT.
Костянтин ШТЕПА, 1929: Про характер переслідування відьом в старій Україні. Первісне громадянство та його пережитки на Україні: примітивна культура та її пережитки на Україні, соціальна преісторія, народна творчість в соціологічному освітленні 2–3, 64–80.
Умберто ЭКО, 1989: Имя розы. Москва: Книжная палата, 1989.
Мирча ЭЛИАДЕ, 2002: Оккультизм. колдовство и моды в культуре. Пер. с англ. Киев: София; Москва: Гелиос.
Carlo GINZBURG, 1991: Ecstasies: Deciphering the Witches Sabbath. New York: Pantheon Books.
M. Oldfield HOWEY, 2003: The Cat in Magic and Myth. Mineola: Dover Publications.
Katalin KROÓ, 2009: Egy Gogol-szöveghely Puskin-hivatkozásáról (A démon című költemény szerepe Az arcképben). Slavia Centralis 2/1, 144–157.
Margaret MURRAY, 1921: The Witch Cult in Western Europe: a Study in Anthropology. London: Oxford University Press.
Katharine M. ROGERS 2001: The Cat and the Human Imagination: Feline Images from Bast to Garfield. University of Michigan Press.
Copyright (c) 2022 Univerzitetna založba Univerze v Mariboru
To delo je licencirano pod Creative Commons Priznanje avtorstva-Nekomercialno 4.0 mednarodno licenco.
Avtorske pravice
Avtorji sprejetih prispevkov ohranijo avtorske pravice svojega besedila, obenem pa uredništvu revije Slavia Centralis priznavajo pravico do elektronske distribucije prispevka. Avtorji lahko svoje besedilo (v natisnjeni ali elektronski verziji) ponovno objavijo zgolj ob navedbi prvotne objave v reviji Slavia Centralis. Avtorji lahko objavljeno besedilo dodajo tudi na osebno spletno stran, oddelčno spletno stran ali na institucionalne repozitorije.
Plagiatorstvo
Slavia Centralis je nekomercialna in prosto dostopna mednarodna znanstvena revija. Kot taka je zavezana etičnim načelom glede zaupnosti, izvirnosti in intelektualne poštenosti. Kršenje avtorskih pravic in plagiatorstvo obravnava zelo resno, zaradi česar z ustrezno programsko opremo preverja morebitno podobnost z vsebino drugih besedil.
Avtorji morajo upoštevati naslednje:
Predloženo besedilo mora biti izviren znanstveni članek. Vsi viri morajo biti korektno navedeni. Besedilo ne sme biti istočasno predloženo uredniški presoji drugih publikacij.
Za vključeno gradivo (citati, ilustracije, tabele ipd.) je treba pridobiti ustrezna dovoljenja, ki izhajajo iz avtorskih pravic.
Objava v reviji Slavia Centralia ne predvideva plačila.