Психопоэтологическая парадигма мысль – слово в повестях Ивана Андрусяка для / про подростков
Povzetek
PSIHOPOETOLOŠKA PARADIGMA MISEL – BESEDA V KRATKIH ZGODBAH IVANA ANDRUSJAKA ZA NAJSTNIKE TER O NAJSTNIKIH
V članku sta kratki zgodbi sodobnega ukrajinskega pisatelja Ivana Andrusjaka obravnavani s psihopoetološkega vidika kot načina izražanja misli z jezikovnimi sredstvi. Avtorica spremembe v pesniškem sistemu sodobne mladinske književnosti ponazarja z naslonitvijo avtorja na opaznejša sodobna dela s pozivom h globljim miselnim plastem. Posebno pozornost namenja fenomenu molka kot komunikacijski invarianti. Razlaga tudi poziv Ivana Andrusjaka k iracionalni dimenziji misli in aktualizaciji jezikovnega ustvarjanja sanjskega prostora, ki bi ustrezal razvoju najstnika ter izražal njegova krizna stanja. Na interdisciplinarni ravni obravnava tudi večfunkcijskost manifestacije lepega v analiziranih kratkih zgodbah in poetiko ustvarjanja duhovne odisejade neobičajnega sodobnega otroka.
Prenosi
Literatura
– –, 2008: Джмелиний мед. Іван Андрусяк про Дмитра Туптала (святого Димитрія Ростовського, Григорія Квітку-Основ’яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича, Олексу Довбуша. Київ: Грані-Т. 4–9. (Серія «Життя видатних дітей»).
– –, 2015: Закоханий Бурундук та інші розбишацькі історії. Харків: Клуб сімейного дозвілля.
Михаил БАХТИН, 1996: Работы 1940-х – нач. 1960-х гг. В Собрание сочинений: в 7 т. Т. 5. Москва: Русские словари.
Константин БОГДАНОВ, 1998: Очерки по антропологии молчания. Homo Tacens. СПб: Издательство Русского Христианского гуманитарного института.
Мартін ГАЙДЕГГЕР, 2007: Дорогою до мови. Львів: Літопис.
Лев ВЫГОТСКИЙ, 1982: Мысль и слово. В Собрание сочинений: в 6 т. Проблемы общей психологии. Т. 2. Москва: Педагогика. 295–361.
Марія ЗУБРИЦЬКА, 2004: М. Homo legens: читання як соціокультурний феномен. Львів: Літопис.
Лариса КАЛМИКОВА, 2008: Мовленнєва діяльність як проблема психолінгвістики. Психолінгвістика. Психолингвистика, Psycholinguistics 2, 28–38.
Тетяна КАЧАК, 2018: Тенденції розвитку української прози для дітей і юнацтва початку ХХІ століття. Київ: Академвидав.
Нонна КОПИСТЯНСЬКА, 2012: Час і простір у мистецтві слова. Львів: ПАІС.
– –, 2014: Термины Михаила Бахтина как стимуляторы научной деятельности в хронотопной проблематике. Діалогічні обертони: науковий збірник на пошану пам’яті професора Нонни Копистянської. Львів: Національна Академія наук України, Інститут Івана Франка. 113–132.
Лариса КУЦА, 2016: Гра хронотопів у повісті Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука». Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Бердянськ: ФО-П Ткачук О. В. ІХ. 103–112.
– –, 2016: «Дивна дитина», або «якесь не таке, як люди» (стереометричне прочитання оповідання І. Франка «Під оборогом»). Література. Діти. Час. Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва. Львів. 5, 81–91.
Алексей ЛЕОНТЬЕВ, 1999: Психология общения. Москва: Смысл.
Сергій МИХИДА, 2012: Психопоетика українського модерну: Проблема реконструкції особистості письменника. Кіровоград: Поліграф – Терція.
Ігор НАБИТОВИЧ, 2008: Універсум sacrum’у в художній прозі (від модернізму до постмодернізму). Дрогобич-Люблін: Посвіт.
Пшемислав ПЄШТАК, 2006: Російський формалізм. Література. Теорія. Методологія. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 136–175.
Александр ПОТЕБНЯ, 1999: Полное собрание трудов: Мысль и язык. Москва: Лабиринт.
Наталія ТОКАРЕВА, 2018: Генеза логіко-смислової організації мовлення підлітків у постнекласичній перспективі сучасності. Психолінгвістика, Психолингвистика, Psycholinguistics 24/1, 343–359.
Natalija ULČNIK, 2017: Slovenistika 10. Zbornik predavanj. Ur. Mária Bajzek Lukácsné. Slavia Centralis 10/2, 98–102.
Іван ФІЗЕР, 1996: Психолінгвістична теорія літератури Олександра Потебні: Метакритичне дослідження. Київ: АТ «Обереги».
Наталья ФОМИНА, 2018: Речевая диагностика целостной сущности личности. Психолінгвістика, Психолингвистика, Psycholinguistics 24/1, 360–380.
Ефим ЭТКИНД, 1998: «Внутренний человек» и внешняя речь. Очерки психопоэтики русской литературы ХVІІІ-ХІХ вв. Москва: Школа «Языки русской культуры».
Борис ШАЛАГІНОВ, 2012: Чи дійсно для дітей треба писати «так само, як для дорослих, тільки ще краще»? (дитяча література і соціалізація майбутньої особистості). Література. Діти. Час. Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва. Львів. 2, 10–16.
Роман ЯКОБСОН, 1996: Лінгвістика і поетика. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. Марії Зубрицької. Львів: Літопис. 359–377.
Cyprian NORWID, (изд. без года): Milczenie. Warszawa: Wydawnictwo J. Mortkowicza.
Copyright (c) 2020 Univerzitetna založba Univerze v Mariboru
To delo je licencirano pod Creative Commons Priznanje avtorstva-Nekomercialno 4.0 mednarodno licenco.
Avtorske pravice
Avtorji sprejetih prispevkov ohranijo avtorske pravice svojega besedila, obenem pa uredništvu revije Slavia Centralis priznavajo pravico do elektronske distribucije prispevka. Avtorji lahko svoje besedilo (v natisnjeni ali elektronski verziji) ponovno objavijo zgolj ob navedbi prvotne objave v reviji Slavia Centralis. Avtorji lahko objavljeno besedilo dodajo tudi na osebno spletno stran, oddelčno spletno stran ali na institucionalne repozitorije.
Plagiatorstvo
Slavia Centralis je nekomercialna in prosto dostopna mednarodna znanstvena revija. Kot taka je zavezana etičnim načelom glede zaupnosti, izvirnosti in intelektualne poštenosti. Kršenje avtorskih pravic in plagiatorstvo obravnava zelo resno, zaradi česar z ustrezno programsko opremo preverja morebitno podobnost z vsebino drugih besedil.
Avtorji morajo upoštevati naslednje:
Predloženo besedilo mora biti izviren znanstveni članek. Vsi viri morajo biti korektno navedeni. Besedilo ne sme biti istočasno predloženo uredniški presoji drugih publikacij.
Za vključeno gradivo (citati, ilustracije, tabele ipd.) je treba pridobiti ustrezna dovoljenja, ki izhajajo iz avtorskih pravic.
Objava v reviji Slavia Centralia ne predvideva plačila.