Художньо-філософський зміст проблематики бунту у творчості Олеся Ульяненка
Povzetek
Avtor članka si je zadal cilj, da s pomočjo hermenevtičnih in primerjalnotipoloških metod preuči delo ukrajinskega pisatelja Olesa Uljanenka z ozirom na problematiko upora, zastopano v njegovih romanih. Analiza del temelji na filozofskih doktrinah F. Nietzscheja in A. Camusa, ki sta upor definirala kot človekovo pravico do zanikanja nepravičnosti svojega absurdnega obstoja in ne le kot politično pogojeno, ampak tudi metafizično utemeljeno dejanje. Tako je umetniški in filozofski pomen problematike upora, uresničenega v delu Olesa Uljanenka, v prikazu uporniških namenov romanesknih likov, za katere se zdi, da komaj čakajo, da se njihov izjemen protestni potencial konč- no usmeri v produktivno in pomembno smer boja za univerzalno svobodo.
Prenosi
Literatura
Лариса ГОРБОЛІС, 2021: Міжмистецькі контакти українського тексту. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка.
Серафима ДЕМИДОВА, 2018: Человек бунтующий: экзистенциальная концепция бунта у Леонида Андреева и Альбера Камю. Гуманитарные исследования в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке 1, 118–123.
Альбер КАМЮ, 1990: Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство. Москва: Политиздат.
Дар’я МАЛОВІЧКО, 2018: Альбер Камю. Бунтівна людина перед лицем абсурду. Доступно 26.11.2022 на: https://artefact.org.ua/history/alber-kamyu-buntivna-lyudinapered-litsem-absurdu.html.
Соломія ПАВЛИЧКО, 2002: Насильство як метафора (Дискурс насильства в українській літературі). Соломія Павличко. Теорія літератури. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи». 589–594.
Вікторія ПОЛЮГА, 2012: Абсурд і бунт як «вірність самому собі» у філософії Василя Стуса і Альбера Камю. Практична філософія 44/2, 69–74.
Ольга ПУНІНА, 2016: Самітний геній: Олесь Ульяненко: літературний портрет. Київ: Академвидав.
Катерина РЕКА, 2013: Філософія бунту та насилля в гуманістичних концепціях А. Камю. Гілея 75, 289–292.
Алексей РУТКЕВИЧ, 1990: Философия А. Камю. Альбер Камю. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство. Москва: Политиздат. 5–22.
Пётр РЯБОВ, 2019: Человек бунтующий: философия бунта у Михаила Бакунина и Альбера Камю. Доступно 26.11.2022 на https://akrateia.info/chelovek-buntuiushchiifilosofiia-bunta-u-mikhaila-bakunina-i-albera-kamiu/.
Олег СОЛОВЕЙ, 2013: На боці світла і добра (Декілька слів про Олеся Ульяненка). Олег Соловей: Оборонні бої: Статті, рецензії, есеї. Донецьк: Видавництво БВЛ. 19–31.
Надія ТЕНДІТНА, 2010: Горік + Кловський + Іван Білозуб = Серафима? Наукові записки ТНПУ 29, 170–177.
Олесь УЛЬЯНЕНКО, 2003: Сталінка. Дофін Сатани. Харків: Фоліо.
– –, 2004: Хрест на Сатурні: Історія одного кохання. Кур’єр Кривбасу 176, 3–55.
– –, 2012: Жінка його мрії. Харків: Фоліо.
– –, 2012a: Квіти Содому. Харків: Фоліо.
– –, 2012b: Ангели помсти. Харків: Фоліо.
– –, 2013: Вогненне око. Харків: Фоліо.
– –, 2013a: Син тіні. Харків: Фоліо.
– –, 2013b: Знак Саваофа. Харків: Фоліо.
– –, 2013c: Серафима. Харків: Фоліо.
– –, 2015: Софія. Харків: Фоліо.
– –, 2015a: Перли і свині. Харків: Фоліо
– –, 2017: Там, де Південь. Київ: Люта справа.
Дмитро ЧИЖЕВСЬКИЙ, 2003: Історія української літератури. Київ: Видавничий центр «Академія».
Serhiy ZHADAN, Olena MALENKO, 2020: About the author Serhiy Zhadan. Fire arms and knives. Writing about women. Astraea 1/2, 142–147.
Copyright (c) 2023 Univerzitetna založba Univerze v Mariboru
To delo je licencirano pod Creative Commons Priznanje avtorstva-Nekomercialno 4.0 mednarodno licenco.
Avtorske pravice
Avtorji sprejetih prispevkov ohranijo avtorske pravice svojega besedila, obenem pa uredništvu revije Slavia Centralis priznavajo pravico do elektronske distribucije prispevka. Avtorji lahko svoje besedilo (v natisnjeni ali elektronski verziji) ponovno objavijo zgolj ob navedbi prvotne objave v reviji Slavia Centralis. Avtorji lahko objavljeno besedilo dodajo tudi na osebno spletno stran, oddelčno spletno stran ali na institucionalne repozitorije.
Plagiatorstvo
Slavia Centralis je nekomercialna in prosto dostopna mednarodna znanstvena revija. Kot taka je zavezana etičnim načelom glede zaupnosti, izvirnosti in intelektualne poštenosti. Kršenje avtorskih pravic in plagiatorstvo obravnava zelo resno, zaradi česar z ustrezno programsko opremo preverja morebitno podobnost z vsebino drugih besedil.
Avtorji morajo upoštevati naslednje:
Predloženo besedilo mora biti izviren znanstveni članek. Vsi viri morajo biti korektno navedeni. Besedilo ne sme biti istočasno predloženo uredniški presoji drugih publikacij.
Za vključeno gradivo (citati, ilustracije, tabele ipd.) je treba pridobiti ustrezna dovoljenja, ki izhajajo iz avtorskih pravic.
Objava v reviji Slavia Centralia ne predvideva plačila.