Особенности смешения славянских языков (украинского и русского) с венгерским в языковом ландшафте Закарпатской области
Ključne besede:
jezikovna krajina, jezikovno mešanje, Zakarpatje, madžarski jezik, ukrajinski jezik, ruski jezik
Povzetek
Veliko etničnih Madžarov živi v Zakarpatski regiji Ukrajine, kjer je jezikovna situacija takšna, da lahko govorke in govorci mešajo slovanske jezike (ukrajinščino in ruščino) z madžarščino in obratno. Tovrstne primere najdemo tudi na uličnih napisih, zato je pojav smiselno preučevati v okviru analize jezikovne krajine. Vse primere, predstavljene v članku, potrjujejo fotografije, ki jih je avtor članka posnel v času svojih potovanj v Zakarpatje med letoma 2019 in 2021. Tematika je lahko aktualna tudi za slovensko-madžarske in srbsko-madžarske dvojezične govorke in govorce iz Prekmurja in Vojvodine.
Prenosi
Podatki o prenosih še niso na voljo.
Literatura
Olga BEVER, 2010: Linguistic Landscape of Post-Soviet Ukraine: Multilingualism and Language Policy in Outdoor Media and Advertising. Doctoral Thesis. University of Arizona.
Michael FLIER, 2000: Surzhyk: The rules of engagement. Harvard Ukrainian Studies 22, 113–129.
Kornélia HIRES-LÁSZLÓ, 2019: Linguistic landscapes in a Western Ukrainian town. Corvinus Journal of Sociology and Social Policy 10/1, 87–111.
Zoltán KARMACSI, 2019: Linguistic Landscape of Transcarpathia’s Tourism. A nyelvészet műhelyeiből. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból V. Eds. István Csernicskó, Anita Márku. Ungvár: Autdor-Shark. 101–124.
Rodrigue LANDRY, Richard BOURHIS, 1997: Linguistic landscape and ethnolinguistic vitality: an empirical study. Journal of Language and Social Psychology 16/1, 23–49.
Svetlana Anatol’ L’NYAVSKIY-EKELUND, 2016: Ukrainian Language Policy: The Status of Russian in English Language Medium Ukrainian and Russian Newspapers and in the Linguistic Landscape of Four Regions. Master’s Thesis. Lund University.
Aneta PAVLENKO, 2009: Language conflict in post-Soviet linguistic landscapes. Journal of Slavic Linguistics 17, 247–274.
Aneta PAVLENKO, 2010: Linguistic landscape of Kyiv, Ukraine: A diachronic study. Linguistic landscape in the city. Bristol, UK: Multilingual Matters. 133–150.
Aneta PAVLENKO, 2012: Transgression as the norm: Russian in linguistic landscape of Kyiv, Ukraine. Minority languages in the linguistic landscape. Palgrave. 36–56.
Богдан АЖНЮК, 1999: Мовна єдність нації: діаспора й Україна. Київ: Рідна мова. [Bogdan AŽNJUK, 1999: Movna iednіst’ nacії: dіaspora j Ukraїna. Kiїv: Rіdna mova.]
Єлизавета БАРАНЬ, 2021: Hungaro-Ucrainica. Угорсько-українські зв’язки: мовна інтерференція і мовознавчі контакти. Берегове–Ужгород: ЗУІ ім. Ф. Ракоці II – ТОВ «РІК-У». [Ielizaveta BARAN’, 2021: Hungaro-Ucrainica. Ugors’ko-ukraïns’ki zvjazki: movna
interferencija i movoznavči kontakti. Beregove–Užgorod: ZUI im. F. Rakoci II – TOV «RIK-U».]
Лесь БЕЛЕЙ, 2012: Мовний ландшафт Закарпатської області України початку XXI ст. Дисертація канд. філол. наук. Нац. акад. наук України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. [Les’ BELEJ, 2012: Movnij landšaft Zakarpats’koї oblastі Ukraїni počatku XXI st. Disertacіja kand. fіlol. nauk. Nac. akad. nauk Ukraїni, Іn-t movoznavstva іm. O. O. Potebnі NAN Ukraїni.]
Лесь БЕЛЕЙ, 2017: Суржик: соціолінгвістична перспектива. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства 22, 5–8. [Les’ BELEJ, 2017: Suržik: socіolіngvіstična perspektiva. Sučasnі problemi movoznavstva ta lіteraturoznavstva 22, 5–8.]
Аніко БЕРЕГСАСІ, Степан ЧЕРНИЧКО, 2005: Українська мова у школах з угорською мовою навчання у соціолінгвістичному аспекті. Українознавство 4, 82–86. [Anіko BEREGSASІ, Stepan ČERNIČKO, 2005: Ukraїns’ka mova u školah z ugors’koju movoju navčannja u socіolіngvіstičnomu aspektі. Ukraїnoznavstvo 4, 82–86.]
Іван БІЛОДІД, 1978: Словник української мови. Т. 9. Київ: Наукова думка. [Іvan BІLODІD, 1978: Slovnik ukraїns’koї movi. T. 9. Kiїv: Naukova dumka.]
Вільмош ГАЗДАГ, 2012: Використання мов (рідної та державної) угорськомовними учнями Закарпаття. Prolínání Slovanských Prostředí. 185–194. [Vіl’moš GAZDAG, 2012: Vikoristannja mov (rіdnoї ta deržavnoї) ugors’komovnimi učnjami Zakarpattja. Prolínání Slovanských Prostředí. 185–194.]
Вільмош ГАЗДАГ, 2015: Вплив української мови на лексичну систему угорських говірок Закарпаття. Діалектологічні студії 10, 393–401. [Vіl’moš GAZDAG, 2015: Vpliv ukraїns’koї movi na leksičnu sistemu ugors’kih govіrok Zakarpattja. Dіalektologіčnі studії 10, 393–401.]
Вільмош ГАЗДАГ, 2017: Вплив державної мови на угорські говори Закарпаття. Проблеми і перспективи розвитку науки в Україні та світі: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 27–28 жовтня 2017 р.). Київ. 53–55. [Vіl’moš GAZDAG, 2017: Vpliv deržavnoї movi na ugors’kі govori Zakarpattja. Problemi і perspektivi rozvitku nauki v Ukraїnі ta svіtі: Materіali Mіžnarodnoї naukovopraktičnoї konferencії (m. Kiїv, 27–28 žovtnja 2017 r.). Kiїv. 53–55.]
Корнелія ГІРЕШ-ЛАСЛОВ, 2015: Роль мови у виникненні етнічних кордонів у місті Берегово. Філологічний часопис 1, 13–20. [Kornelіja GІREŠ-LASLOV, 2015: Rol’ movi u viniknennі etnіčnih kordonіv u mіstі Beregovo. Fіlologіčnij časopis 1, 13–20.]
Павло ГРИЦЕНКО, 2003: Проблема критеріїв оцінки мовної ситуації в Україні в останні десятиліття ХХ століття. Język ukraiński. Współczesność – historia. Lublin. 15–23. [Pavlo GRICENKO, 2003: Problema kriterіїv ocіnki movnoї situacії v Ukraїnі v ostannі desjatilіttja XX stolіttja. Język ukraiński. Współczesność – historia. Lublin. 15–23.]
Іштван КОВТЮК, 2015: Про питання перекладу з української мови на угорську і з угорської мови на українську. Nyelvoktatás, kétnyelvűség, nyelvi tájkép. Eds. Anita Márku, Kornélia Hires-László. Ungvár: Autdor-Shark. 44–68. [Іštvan KOVTJUK, 2015: Pro pitannja perekladu z ukraїns’koї movi na ugors’ku і z
ugors’koї movi na ukraїns’ku. Nyelvoktatás, kétnyelvűség, nyelvi tájkép. Eds. Anita Márku, Kornélia Hires-László. Ungvár: Autdor-Shark. 44–68.]
Тамара КОЗАК, 2019: Англомовний колорит лінгвістичного пейзажу українського міста (на основі аналізу мовного ландшафту Львова). Філософія та політологія в контексті сучасної культури 11/2, 77–82. [Tamara KOZAK, 2019: Anglomovnij kolorit lіngvіstičnogo pejzažu ukraїns’kogo mіsta
(na osnovі analіzu movnogo landšaftu L’vova). Fіlosofіja ta polіtologіja v kontekstі sučasnoї kul’turi 11/2, 77–82.]
Лариса МАСЕНКО, 2019: Суржик: між мовою і язиком. Київ: Києво-Могилянська академія. [Larisa MASENKO, 2019: Suržik: mіž movoju і jazikom. Kiїv: Kiievo-Mogiljans’ka akademіja.]
Наталя МАТВЕЄВА, 2022: Особливості білінгвальних практик жителів Києва й Тернополя. Мова: класичне – модерне – постмодерне 8, 83–99. [Natalja MATVEIEVA, 2022: Osoblivostі bіlіngval’nih praktik žitelіv Kiieva j Ternopolja. Mova: klasične – moderne – postmoderne 8, 83–99.]
Світлана МЕЛЬНИК, Степан ЧЕРНИЧКО, 2010: Етнічне та мовне розмаїття України: Аналітичний огляд ситуації. Ужгород: ПоліПрінт. [Svіtlana MEL’NIK, Stepan ČERNIČKO, 2010: Etnіčne ta movne rozmaїttja Ukraїni: Analіtičnij ogljad situacії. Užgorod: PolіPrіnt.]
Міхаель МОЗЕР, 2016: «Суржик» чи «суржики»? Українська мова 1, 27–54. [Mіhael’ MOZER, 2016: «Suržik» či «suržiki»? Ukraїns’ka mova 1, 27–54.]
Анета ПАВЛЕНКО, 2017: Языковые ландшафты и другие социолингвистические методы исследования русского языка за рубежом. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Лингвистика 21/3, 493–514. [Aneta PAVLENKO, 2017: Jazykovye landšafty i drugie sociolingvističeskie metody
issledovanija russkogo jazyka za rubežom. Vestnik Rossijskogo universiteta družby narodov. Serija: Lingvistika 21/3, 493–514.]
Ангела ПАЛАДИ, 2011: Русский язык как Lingua Franca в закарпатском городе Солотвино в наши дни (с привлечением параллельных примеров из Приднестровья и Гагаузии). Докторская диссертация на соискание научной степени PHD. Будапешт: Университет им. Лоранда Этвеша.
[Angela PALADI, 2011: Russkij jazyk kak Lingua Franca v zakarpatskom gorode Solotvino v naši dni (s privlečeniem parallel’nyh primerov iz Pridnestrov’ ja i Gagauzii). Doktorskaja dissertacija na soiskanie naučnoj stepeni PHD. Budapešt: Universitet im. Loranda Ètveša.]
Ангела ПАЛАДИ, 2021: Морфосинтаксические особенности русского языка в закарпатском Солотвине и приднестровском Тирасполе. Studia Slavica 66/2, 385–402. [Angela PALADI, 2021: Morfosintaksičeskie osobennosti russkogo jazyka v zakarpatskom Solotvine i pridnestrovskom Tiraspole. Studia Slavica 66/2, 385–402.]
Михай ПЕТЕР, 1988: О «ложных друзьях переводчика» в русском и венгерском языках. Acta Universitatis Szegediensis de Attila József nominatae. Dissertationes Slavicae: Sectio Linguistica 20, 147–155. [Mihaj PETER, 1988: O «ložnyh druz’jah perevodčika» v russkom i vengerskom jazykah.
Acta Universitatis Szegediensis de Attila József nominatae. Dissertationes Slavicae: Sectio Linguistica 20, 147–155.]
Глеб ПИЛИПЕНКО, 2014: Второязычная речь закарпатских венгров: социолингвистический и структурный аспект. Українсько-угорськi мiжмовнi контакти: минуле i сучаснiсть. Az ukrán-magyar nyelvi kapcsolatok múltja és jelene. Ред. Єлизавета Барань, Степан Черничко. Ужгород: Видавництво В. Падяка. 246–265. [Gleb PILIPENKO, 2014: Vtorojazyčnaja reč’ zakarpatskih vengrov: sociolingvističeskij i strukturnyj aspekt. Ukraїns’ko-ugors’ki mižmovni kontakti: minule i sučasnist’. Az ukrán-magyar nyelvi kapcsolatok múltja és jelene. Red. Ielizaveta Baran’, Stepan Černičko. Užgorod: Vidavnictvo V. Padjaka. 246–265.]
Глеб ПИЛИПЕНКО, 2017: Українська мова закарпатських угорців. Többnyelvűség, regionalitás, nyelvoktatás. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból III. Eds. Anita Márku, Enikő Tóth. Ungvár: «RIK-U». 100–107. [Gleb PILIPENKO, 2017: Ukraїns’ka mova zakarpats’kih ugorcіv. Többnyelvűség, regionalitás, nyelvoktatás. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból III. Eds. Anita Márku, Enikő Tóth. Ungvár: «RIK-U». 100–107.]
Олександр РИБАЛКО, 2010: Правдиве українське серце. Київ: Простір. [Oleksandr RIBALKO, 2010: Pravdive ukraїns’ke serce. Kiїv: Prostіr.]
Олександр ТАРАНЕНКО, 2007: Суржик. Українська мова. Енциклопедія (третє видання, зі змінами і доповненнями). Київ. 689–692. [Oleksandr TARANENKO, 2007: Suržik. Ukraїns’ka mova. Enciklopedіja (tretie vidannja, zі zmіnami і dopovnennjami). Kiїv. 689–692.]
Ганна ТАРКАНІЙ, 2011: Закарпатська відповідь українському «мовному питанню». https://zakarpattya.net.ua/News/80913-Zakarpatska-vidpovid-ukrainskomumovnomu-pytanniu- (16.10.2023). [Ganna TARKANІJ, 2011: Zakarpats’ka vіdpovіd’ ukraїns’komu «movnomu pitannju». https://zakarpattya.net.ua/News/80913-Zakarpatska-vidpovid-ukrainskomu-movnomupytanniu- (16.10.2023).]
Чілла ФЕДИНЕЦЬ, Степан ЧЕРНИЧКО, 2022: Історично-структурні чинники мовного розвитку Закарпаття в період Австро-Угорської монархії (1867–1918). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 35. Ред. Ігор Соляр. Львів: НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича. 63–77. [Čilla FEDINEC’, Stepan ČERNIČKO, 2022: Istorično-strukturni činniki movnogo rozvitku Zakarpattja v period Avstro-Ugors’koï monarhiï (1867–1918). Ukraïna: kul’turna spadščina, nacional’na svidomist’, deržavnist’. Vip. 35. Red. Igor Soljar. L’viv: NAN Ukraïni, Institut ukraïnoznavstva im. I. Kripʼjakeviča. 63–77.]
Олександр ЧЕРЕДНИЧЕНКО, 2007: Про мову і переклад. Київ. [Oleksandr ČEREDNIČENKO, 2007: Pro movu і pereklad. Kiїv.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2005: Соціолінгвістичний аспект вивчення українсько-угорських міжмовних контактів і освіта. Nyelv és oktatás. A 21. század elején. Nemzetközi tudományos konferencia előadásainak gyűjteménye. Ungvár: PoliPrint. 153–165. [Stepan ČERNIČKO, 2005: Socіolіngvіstičnij aspekt vivčennja ukraїns’ko-ugors’kih mіžmovnih kontaktіv і osvіta. Nyelv és oktatás. A 21. század elején. Nemzetközi tudományos konferencia előadásainak gyűjteménye. Ungvár: PoliPrint. 153–165.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2009: Проблемні питання викладання української мови у школах з угорською мовою навчання. Державотворча й об’єднувальна функції української мови: реалії, здобутки, перспективи. Ужгород: Ліра. 105–116. [Stepan ČERNIČKO, 2009: Problemnі pitannja vikladannja ukraїns’koї movi u školah z ugors’koju movoju navčannja. Deržavotvorča j ob’iednuval’na funkcії ukraїns’koї movi: realії, zdobutki, perspektivi. Užgorod: Lіra. 105–116.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2011: Ще раз про проблеми викладання української мови у школах з угорською мовою навчання. Розвиток гуманітарного співробітництва в українсько-угорському прикордонному регіоні: аналіз, оцінки. Ужгород: Ліра. 213–224. [Stepan ČERNIČKO, 2011: Šče raz pro problemi vikladannja ukraїns’koї movi u školah z ugors’koju movoju navčannja. Rozvitok gumanіtarnogo spіvrobіtnictva v ukraїns’kougors’komu prikordonnomu regіonі: analіz, ocіnki. Užgorod: Lіra. 213–224.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2013: Якісна мовна освіта як засіб збереження етнічного, мовного та культурного розмаїття Закарпаття. Міжетнічна та міжконфесійна толерантність як чинник консолідації українського суспільства: досвід Закарпаття. Ужгород: Ліра. 75–83. [Stepan ČERNIČKO, 2013: Jakіsna movna osvіta jak zasіb zberežennja etnіčnogo, movnogo ta kul’turnogo rozmaїttja Zakarpattja. Mіžetnіčna ta mіžkonfesіjna tolerantnіst’ jak činnik konsolіdacії ukraїns’kogo suspіl’stva: dosvіd Zakarpattja. Užgorod: Lіra. 75–83.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2014: Мовна політика і мовний ландшафт сучасного Закарпаття в історичному плані (1900-1944 рр.). Українсько-угорськi мiжмовнi контакти: минуле i сучаснiсть. Az ukrán-magyar nyelvi kapcsolatok múltja és jelene. Ред. Єлизавета Барань, Степан Черничко. Ужгород: Видавництво В. Падяка. 48–66. [Stepan ČERNIČKO, 2014: Movna polіtika і movnij landšaft sučasnogo Zakarpattja v іstoričnomu planі (1900-1944 rr.). Ukraїns’ko-ugors’ki mižmovni kontakti: minule i sučasnist’. Az ukrán-magyar nyelvi kapcsolatok múltja és jelene. Red. Ielizaveta Baran’, Stepan Černičko. Užgorod: Vidavnictvo V. Padjaka. 48–66.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2017: Дискриминация учащихся школ Украины с венгерским языком обучения. Többnyelvűség, regionalitás, nyelvoktatás. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból III. Eds. Anita Márku, Enikő Tóth. Ungvár: «RIK-U». 223–233. [Stepan ČERNIČKO, 2017: Diskriminacija učaščihsja škol Ukrainy s vengerskim jazykom obučenija. Többnyelvűség, regionalitás, nyelvoktatás. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból III. Eds. Anita Márku, Enikő Tóth. Ungvár: «RIK-U». 223–233.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2018: Державна мова для угорців Закарпаття: чинник інтеграції, сегрегації або асиміляції? Стратегічні пріоритети 1, 97–105. [Stepan ČERNIČKO, 2018: Deržavna mova dlja ugorcіv Zakarpattja: činnik іntegracії, segregacії abo asimіljacії? Strategіčnі prіoriteti 1, 97–105.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2019: Роль громадських активістів у формуванні мовного ландшафту та мовної політики. A nyelvészet műhelyeiből. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból V. Eds. István Csernicskó, Anita Márku. Ungvár: Autdor-Shark. 125–134. [Stepan ČERNIČKO, 2019: Rol’ gromads’kih aktivіstіv u formuvannі movnogo landšaftu ta movnoї polіtiki. A nyelvészet műhelyeiből. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból V. Eds. István Csernicskó, Anita Márku. Ungvár: AutdorShark. 125–134.]
Степан ЧЕРНИЧКО, Єлизавета БАРАНЬ, 2013: Вивчення української мови у школах з угорською мовою навчання. Теорія і практика викладання української мови як іноземної 8, 72–78. [Stepan ČERNIČKO, Ielizaveta BARAN’, 2013: Vivčennja ukraїns’koї movi u školah z ugors’koju movoju navčannja. Teorіja і praktika vikladannja ukraїns’koї movi jak іnozemnoї 8, 72–78.]
Аттила ШАЛЬГА, 1984: Венгерский язык в зеркале русского языка. Будапешт: Tankönyvkiadó. [Attila ŠAL’GA, 1984: Vengerskij jazyk v zerkale russkogo jazyka. Budapešt: Tankönyvkiadó.]
Галина ШУМИЦЬКА, 2021: Мовна ситуація на Закарпатті в 1991-2020 роках: регіональний вимір мовної політики. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. [Galina ŠUMIC’KA, 2021: Movna situacіja na Zakarpattі v 1991-2020 rokah: regіonal’nij vimіr movnoї polіtiki. Disertacіja na zdobuttja naukovogo stupenja doktora fіlologіčnih nauk.]
Michael FLIER, 2000: Surzhyk: The rules of engagement. Harvard Ukrainian Studies 22, 113–129.
Kornélia HIRES-LÁSZLÓ, 2019: Linguistic landscapes in a Western Ukrainian town. Corvinus Journal of Sociology and Social Policy 10/1, 87–111.
Zoltán KARMACSI, 2019: Linguistic Landscape of Transcarpathia’s Tourism. A nyelvészet műhelyeiből. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból V. Eds. István Csernicskó, Anita Márku. Ungvár: Autdor-Shark. 101–124.
Rodrigue LANDRY, Richard BOURHIS, 1997: Linguistic landscape and ethnolinguistic vitality: an empirical study. Journal of Language and Social Psychology 16/1, 23–49.
Svetlana Anatol’ L’NYAVSKIY-EKELUND, 2016: Ukrainian Language Policy: The Status of Russian in English Language Medium Ukrainian and Russian Newspapers and in the Linguistic Landscape of Four Regions. Master’s Thesis. Lund University.
Aneta PAVLENKO, 2009: Language conflict in post-Soviet linguistic landscapes. Journal of Slavic Linguistics 17, 247–274.
Aneta PAVLENKO, 2010: Linguistic landscape of Kyiv, Ukraine: A diachronic study. Linguistic landscape in the city. Bristol, UK: Multilingual Matters. 133–150.
Aneta PAVLENKO, 2012: Transgression as the norm: Russian in linguistic landscape of Kyiv, Ukraine. Minority languages in the linguistic landscape. Palgrave. 36–56.
Богдан АЖНЮК, 1999: Мовна єдність нації: діаспора й Україна. Київ: Рідна мова. [Bogdan AŽNJUK, 1999: Movna iednіst’ nacії: dіaspora j Ukraїna. Kiїv: Rіdna mova.]
Єлизавета БАРАНЬ, 2021: Hungaro-Ucrainica. Угорсько-українські зв’язки: мовна інтерференція і мовознавчі контакти. Берегове–Ужгород: ЗУІ ім. Ф. Ракоці II – ТОВ «РІК-У». [Ielizaveta BARAN’, 2021: Hungaro-Ucrainica. Ugors’ko-ukraïns’ki zvjazki: movna
interferencija i movoznavči kontakti. Beregove–Užgorod: ZUI im. F. Rakoci II – TOV «RIK-U».]
Лесь БЕЛЕЙ, 2012: Мовний ландшафт Закарпатської області України початку XXI ст. Дисертація канд. філол. наук. Нац. акад. наук України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. [Les’ BELEJ, 2012: Movnij landšaft Zakarpats’koї oblastі Ukraїni počatku XXI st. Disertacіja kand. fіlol. nauk. Nac. akad. nauk Ukraїni, Іn-t movoznavstva іm. O. O. Potebnі NAN Ukraїni.]
Лесь БЕЛЕЙ, 2017: Суржик: соціолінгвістична перспектива. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства 22, 5–8. [Les’ BELEJ, 2017: Suržik: socіolіngvіstična perspektiva. Sučasnі problemi movoznavstva ta lіteraturoznavstva 22, 5–8.]
Аніко БЕРЕГСАСІ, Степан ЧЕРНИЧКО, 2005: Українська мова у школах з угорською мовою навчання у соціолінгвістичному аспекті. Українознавство 4, 82–86. [Anіko BEREGSASІ, Stepan ČERNIČKO, 2005: Ukraїns’ka mova u školah z ugors’koju movoju navčannja u socіolіngvіstičnomu aspektі. Ukraїnoznavstvo 4, 82–86.]
Іван БІЛОДІД, 1978: Словник української мови. Т. 9. Київ: Наукова думка. [Іvan BІLODІD, 1978: Slovnik ukraїns’koї movi. T. 9. Kiїv: Naukova dumka.]
Вільмош ГАЗДАГ, 2012: Використання мов (рідної та державної) угорськомовними учнями Закарпаття. Prolínání Slovanských Prostředí. 185–194. [Vіl’moš GAZDAG, 2012: Vikoristannja mov (rіdnoї ta deržavnoї) ugors’komovnimi učnjami Zakarpattja. Prolínání Slovanských Prostředí. 185–194.]
Вільмош ГАЗДАГ, 2015: Вплив української мови на лексичну систему угорських говірок Закарпаття. Діалектологічні студії 10, 393–401. [Vіl’moš GAZDAG, 2015: Vpliv ukraїns’koї movi na leksičnu sistemu ugors’kih govіrok Zakarpattja. Dіalektologіčnі studії 10, 393–401.]
Вільмош ГАЗДАГ, 2017: Вплив державної мови на угорські говори Закарпаття. Проблеми і перспективи розвитку науки в Україні та світі: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 27–28 жовтня 2017 р.). Київ. 53–55. [Vіl’moš GAZDAG, 2017: Vpliv deržavnoї movi na ugors’kі govori Zakarpattja. Problemi і perspektivi rozvitku nauki v Ukraїnі ta svіtі: Materіali Mіžnarodnoї naukovopraktičnoї konferencії (m. Kiїv, 27–28 žovtnja 2017 r.). Kiїv. 53–55.]
Корнелія ГІРЕШ-ЛАСЛОВ, 2015: Роль мови у виникненні етнічних кордонів у місті Берегово. Філологічний часопис 1, 13–20. [Kornelіja GІREŠ-LASLOV, 2015: Rol’ movi u viniknennі etnіčnih kordonіv u mіstі Beregovo. Fіlologіčnij časopis 1, 13–20.]
Павло ГРИЦЕНКО, 2003: Проблема критеріїв оцінки мовної ситуації в Україні в останні десятиліття ХХ століття. Język ukraiński. Współczesność – historia. Lublin. 15–23. [Pavlo GRICENKO, 2003: Problema kriterіїv ocіnki movnoї situacії v Ukraїnі v ostannі desjatilіttja XX stolіttja. Język ukraiński. Współczesność – historia. Lublin. 15–23.]
Іштван КОВТЮК, 2015: Про питання перекладу з української мови на угорську і з угорської мови на українську. Nyelvoktatás, kétnyelvűség, nyelvi tájkép. Eds. Anita Márku, Kornélia Hires-László. Ungvár: Autdor-Shark. 44–68. [Іštvan KOVTJUK, 2015: Pro pitannja perekladu z ukraїns’koї movi na ugors’ku і z
ugors’koї movi na ukraїns’ku. Nyelvoktatás, kétnyelvűség, nyelvi tájkép. Eds. Anita Márku, Kornélia Hires-László. Ungvár: Autdor-Shark. 44–68.]
Тамара КОЗАК, 2019: Англомовний колорит лінгвістичного пейзажу українського міста (на основі аналізу мовного ландшафту Львова). Філософія та політологія в контексті сучасної культури 11/2, 77–82. [Tamara KOZAK, 2019: Anglomovnij kolorit lіngvіstičnogo pejzažu ukraїns’kogo mіsta
(na osnovі analіzu movnogo landšaftu L’vova). Fіlosofіja ta polіtologіja v kontekstі sučasnoї kul’turi 11/2, 77–82.]
Лариса МАСЕНКО, 2019: Суржик: між мовою і язиком. Київ: Києво-Могилянська академія. [Larisa MASENKO, 2019: Suržik: mіž movoju і jazikom. Kiїv: Kiievo-Mogiljans’ka akademіja.]
Наталя МАТВЕЄВА, 2022: Особливості білінгвальних практик жителів Києва й Тернополя. Мова: класичне – модерне – постмодерне 8, 83–99. [Natalja MATVEIEVA, 2022: Osoblivostі bіlіngval’nih praktik žitelіv Kiieva j Ternopolja. Mova: klasične – moderne – postmoderne 8, 83–99.]
Світлана МЕЛЬНИК, Степан ЧЕРНИЧКО, 2010: Етнічне та мовне розмаїття України: Аналітичний огляд ситуації. Ужгород: ПоліПрінт. [Svіtlana MEL’NIK, Stepan ČERNIČKO, 2010: Etnіčne ta movne rozmaїttja Ukraїni: Analіtičnij ogljad situacії. Užgorod: PolіPrіnt.]
Міхаель МОЗЕР, 2016: «Суржик» чи «суржики»? Українська мова 1, 27–54. [Mіhael’ MOZER, 2016: «Suržik» či «suržiki»? Ukraїns’ka mova 1, 27–54.]
Анета ПАВЛЕНКО, 2017: Языковые ландшафты и другие социолингвистические методы исследования русского языка за рубежом. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Лингвистика 21/3, 493–514. [Aneta PAVLENKO, 2017: Jazykovye landšafty i drugie sociolingvističeskie metody
issledovanija russkogo jazyka za rubežom. Vestnik Rossijskogo universiteta družby narodov. Serija: Lingvistika 21/3, 493–514.]
Ангела ПАЛАДИ, 2011: Русский язык как Lingua Franca в закарпатском городе Солотвино в наши дни (с привлечением параллельных примеров из Приднестровья и Гагаузии). Докторская диссертация на соискание научной степени PHD. Будапешт: Университет им. Лоранда Этвеша.
[Angela PALADI, 2011: Russkij jazyk kak Lingua Franca v zakarpatskom gorode Solotvino v naši dni (s privlečeniem parallel’nyh primerov iz Pridnestrov’ ja i Gagauzii). Doktorskaja dissertacija na soiskanie naučnoj stepeni PHD. Budapešt: Universitet im. Loranda Ètveša.]
Ангела ПАЛАДИ, 2021: Морфосинтаксические особенности русского языка в закарпатском Солотвине и приднестровском Тирасполе. Studia Slavica 66/2, 385–402. [Angela PALADI, 2021: Morfosintaksičeskie osobennosti russkogo jazyka v zakarpatskom Solotvine i pridnestrovskom Tiraspole. Studia Slavica 66/2, 385–402.]
Михай ПЕТЕР, 1988: О «ложных друзьях переводчика» в русском и венгерском языках. Acta Universitatis Szegediensis de Attila József nominatae. Dissertationes Slavicae: Sectio Linguistica 20, 147–155. [Mihaj PETER, 1988: O «ložnyh druz’jah perevodčika» v russkom i vengerskom jazykah.
Acta Universitatis Szegediensis de Attila József nominatae. Dissertationes Slavicae: Sectio Linguistica 20, 147–155.]
Глеб ПИЛИПЕНКО, 2014: Второязычная речь закарпатских венгров: социолингвистический и структурный аспект. Українсько-угорськi мiжмовнi контакти: минуле i сучаснiсть. Az ukrán-magyar nyelvi kapcsolatok múltja és jelene. Ред. Єлизавета Барань, Степан Черничко. Ужгород: Видавництво В. Падяка. 246–265. [Gleb PILIPENKO, 2014: Vtorojazyčnaja reč’ zakarpatskih vengrov: sociolingvističeskij i strukturnyj aspekt. Ukraїns’ko-ugors’ki mižmovni kontakti: minule i sučasnist’. Az ukrán-magyar nyelvi kapcsolatok múltja és jelene. Red. Ielizaveta Baran’, Stepan Černičko. Užgorod: Vidavnictvo V. Padjaka. 246–265.]
Глеб ПИЛИПЕНКО, 2017: Українська мова закарпатських угорців. Többnyelvűség, regionalitás, nyelvoktatás. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból III. Eds. Anita Márku, Enikő Tóth. Ungvár: «RIK-U». 100–107. [Gleb PILIPENKO, 2017: Ukraїns’ka mova zakarpats’kih ugorcіv. Többnyelvűség, regionalitás, nyelvoktatás. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból III. Eds. Anita Márku, Enikő Tóth. Ungvár: «RIK-U». 100–107.]
Олександр РИБАЛКО, 2010: Правдиве українське серце. Київ: Простір. [Oleksandr RIBALKO, 2010: Pravdive ukraїns’ke serce. Kiїv: Prostіr.]
Олександр ТАРАНЕНКО, 2007: Суржик. Українська мова. Енциклопедія (третє видання, зі змінами і доповненнями). Київ. 689–692. [Oleksandr TARANENKO, 2007: Suržik. Ukraїns’ka mova. Enciklopedіja (tretie vidannja, zі zmіnami і dopovnennjami). Kiїv. 689–692.]
Ганна ТАРКАНІЙ, 2011: Закарпатська відповідь українському «мовному питанню». https://zakarpattya.net.ua/News/80913-Zakarpatska-vidpovid-ukrainskomumovnomu-pytanniu- (16.10.2023). [Ganna TARKANІJ, 2011: Zakarpats’ka vіdpovіd’ ukraїns’komu «movnomu pitannju». https://zakarpattya.net.ua/News/80913-Zakarpatska-vidpovid-ukrainskomu-movnomupytanniu- (16.10.2023).]
Чілла ФЕДИНЕЦЬ, Степан ЧЕРНИЧКО, 2022: Історично-структурні чинники мовного розвитку Закарпаття в період Австро-Угорської монархії (1867–1918). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 35. Ред. Ігор Соляр. Львів: НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича. 63–77. [Čilla FEDINEC’, Stepan ČERNIČKO, 2022: Istorično-strukturni činniki movnogo rozvitku Zakarpattja v period Avstro-Ugors’koï monarhiï (1867–1918). Ukraïna: kul’turna spadščina, nacional’na svidomist’, deržavnist’. Vip. 35. Red. Igor Soljar. L’viv: NAN Ukraïni, Institut ukraïnoznavstva im. I. Kripʼjakeviča. 63–77.]
Олександр ЧЕРЕДНИЧЕНКО, 2007: Про мову і переклад. Київ. [Oleksandr ČEREDNIČENKO, 2007: Pro movu і pereklad. Kiїv.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2005: Соціолінгвістичний аспект вивчення українсько-угорських міжмовних контактів і освіта. Nyelv és oktatás. A 21. század elején. Nemzetközi tudományos konferencia előadásainak gyűjteménye. Ungvár: PoliPrint. 153–165. [Stepan ČERNIČKO, 2005: Socіolіngvіstičnij aspekt vivčennja ukraїns’ko-ugors’kih mіžmovnih kontaktіv і osvіta. Nyelv és oktatás. A 21. század elején. Nemzetközi tudományos konferencia előadásainak gyűjteménye. Ungvár: PoliPrint. 153–165.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2009: Проблемні питання викладання української мови у школах з угорською мовою навчання. Державотворча й об’єднувальна функції української мови: реалії, здобутки, перспективи. Ужгород: Ліра. 105–116. [Stepan ČERNIČKO, 2009: Problemnі pitannja vikladannja ukraїns’koї movi u školah z ugors’koju movoju navčannja. Deržavotvorča j ob’iednuval’na funkcії ukraїns’koї movi: realії, zdobutki, perspektivi. Užgorod: Lіra. 105–116.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2011: Ще раз про проблеми викладання української мови у школах з угорською мовою навчання. Розвиток гуманітарного співробітництва в українсько-угорському прикордонному регіоні: аналіз, оцінки. Ужгород: Ліра. 213–224. [Stepan ČERNIČKO, 2011: Šče raz pro problemi vikladannja ukraїns’koї movi u školah z ugors’koju movoju navčannja. Rozvitok gumanіtarnogo spіvrobіtnictva v ukraїns’kougors’komu prikordonnomu regіonі: analіz, ocіnki. Užgorod: Lіra. 213–224.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2013: Якісна мовна освіта як засіб збереження етнічного, мовного та культурного розмаїття Закарпаття. Міжетнічна та міжконфесійна толерантність як чинник консолідації українського суспільства: досвід Закарпаття. Ужгород: Ліра. 75–83. [Stepan ČERNIČKO, 2013: Jakіsna movna osvіta jak zasіb zberežennja etnіčnogo, movnogo ta kul’turnogo rozmaїttja Zakarpattja. Mіžetnіčna ta mіžkonfesіjna tolerantnіst’ jak činnik konsolіdacії ukraїns’kogo suspіl’stva: dosvіd Zakarpattja. Užgorod: Lіra. 75–83.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2014: Мовна політика і мовний ландшафт сучасного Закарпаття в історичному плані (1900-1944 рр.). Українсько-угорськi мiжмовнi контакти: минуле i сучаснiсть. Az ukrán-magyar nyelvi kapcsolatok múltja és jelene. Ред. Єлизавета Барань, Степан Черничко. Ужгород: Видавництво В. Падяка. 48–66. [Stepan ČERNIČKO, 2014: Movna polіtika і movnij landšaft sučasnogo Zakarpattja v іstoričnomu planі (1900-1944 rr.). Ukraїns’ko-ugors’ki mižmovni kontakti: minule i sučasnist’. Az ukrán-magyar nyelvi kapcsolatok múltja és jelene. Red. Ielizaveta Baran’, Stepan Černičko. Užgorod: Vidavnictvo V. Padjaka. 48–66.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2017: Дискриминация учащихся школ Украины с венгерским языком обучения. Többnyelvűség, regionalitás, nyelvoktatás. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból III. Eds. Anita Márku, Enikő Tóth. Ungvár: «RIK-U». 223–233. [Stepan ČERNIČKO, 2017: Diskriminacija učaščihsja škol Ukrainy s vengerskim jazykom obučenija. Többnyelvűség, regionalitás, nyelvoktatás. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból III. Eds. Anita Márku, Enikő Tóth. Ungvár: «RIK-U». 223–233.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2018: Державна мова для угорців Закарпаття: чинник інтеграції, сегрегації або асиміляції? Стратегічні пріоритети 1, 97–105. [Stepan ČERNIČKO, 2018: Deržavna mova dlja ugorcіv Zakarpattja: činnik іntegracії, segregacії abo asimіljacії? Strategіčnі prіoriteti 1, 97–105.]
Степан ЧЕРНИЧКО, 2019: Роль громадських активістів у формуванні мовного ландшафту та мовної політики. A nyelvészet műhelyeiből. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból V. Eds. István Csernicskó, Anita Márku. Ungvár: Autdor-Shark. 125–134. [Stepan ČERNIČKO, 2019: Rol’ gromads’kih aktivіstіv u formuvannі movnogo landšaftu ta movnoї polіtiki. A nyelvészet műhelyeiből. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból V. Eds. István Csernicskó, Anita Márku. Ungvár: AutdorShark. 125–134.]
Степан ЧЕРНИЧКО, Єлизавета БАРАНЬ, 2013: Вивчення української мови у школах з угорською мовою навчання. Теорія і практика викладання української мови як іноземної 8, 72–78. [Stepan ČERNIČKO, Ielizaveta BARAN’, 2013: Vivčennja ukraїns’koї movi u školah z ugors’koju movoju navčannja. Teorіja і praktika vikladannja ukraїns’koї movi jak іnozemnoї 8, 72–78.]
Аттила ШАЛЬГА, 1984: Венгерский язык в зеркале русского языка. Будапешт: Tankönyvkiadó. [Attila ŠAL’GA, 1984: Vengerskij jazyk v zerkale russkogo jazyka. Budapešt: Tankönyvkiadó.]
Галина ШУМИЦЬКА, 2021: Мовна ситуація на Закарпатті в 1991-2020 роках: регіональний вимір мовної політики. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. [Galina ŠUMIC’KA, 2021: Movna situacіja na Zakarpattі v 1991-2020 rokah: regіonal’nij vimіr movnoї polіtiki. Disertacіja na zdobuttja naukovogo stupenja doktora fіlologіčnih nauk.]
Objavljeno
2024-06-28
Kako citirati
Shylov V. (2024). Особенности смешения славянских языков (украинского и русского) с венгерским в языковом ландшафте Закарпатской области . Slavia Centralis, 17(1), 119–139. https://doi.org/10.18690/scn.17.1.119–139.2024
Rubrike
Articles
Copyright (c) 2024 Univerzitetna založba Univerze v Mariboru
To delo je licencirano pod Creative Commons Priznanje avtorstva-Nekomercialno 4.0 mednarodno licenco.
Avtorske pravice
Avtorji sprejetih prispevkov ohranijo avtorske pravice svojega besedila, obenem pa uredništvu revije Slavia Centralis priznavajo pravico do elektronske distribucije prispevka. Avtorji lahko svoje besedilo (v natisnjeni ali elektronski verziji) ponovno objavijo zgolj ob navedbi prvotne objave v reviji Slavia Centralis. Avtorji lahko objavljeno besedilo dodajo tudi na osebno spletno stran, oddelčno spletno stran ali na institucionalne repozitorije.
Plagiatorstvo
Slavia Centralis je nekomercialna in prosto dostopna mednarodna znanstvena revija. Kot taka je zavezana etičnim načelom glede zaupnosti, izvirnosti in intelektualne poštenosti. Kršenje avtorskih pravic in plagiatorstvo obravnava zelo resno, zaradi česar z ustrezno programsko opremo preverja morebitno podobnost z vsebino drugih besedil.
Avtorji morajo upoštevati naslednje:
Predloženo besedilo mora biti izviren znanstveni članek. Vsi viri morajo biti korektno navedeni. Besedilo ne sme biti istočasno predloženo uredniški presoji drugih publikacij.
Za vključeno gradivo (citati, ilustracije, tabele ipd.) je treba pridobiti ustrezna dovoljenja, ki izhajajo iz avtorskih pravic.
Objava v reviji Slavia Centralia ne predvideva plačila.